Гіперактивна дитина?
Однією з болючих проблем навчання дитини з особливими освітніми потребами в сучасних закладах дошкільної освіти та школі є добір доцільних методів викладання та вибір стратегії взаємодії з дитячим колективом. Особливо ця тема торкається дітей з ГРДУ (гіперактивний розлад з дефіцитом уваги).
Коли ми звернемося до міжнародної класифікації хвороб десятого слухання (МКХ‒10), то у категорії F9 знайдемо “Розлади поведінки та емоцій, які починаються здебільшого у дитячому та підлітковому віціˮ, знайдемо ГРДУ. У підрозділі F90 “Гіперкінетичні розладиˮ зазначено підпункти F90.00 ‒ розлади рухової активності та уваги; F90.10 ‒ гіперкінетичний розлад поведінки; F90.80 ‒ інші розлади поведінки; F90.90 ‒ гіперкінетичні розлади, не уточнені.
Зазначена група розділів характеризується надмірною моторною активністю, дефіцитом уваги та імпульсивною поведінкою. Прояви ГРДУ найбільш яскраво виявляються під час навчально-виховного процесу. Дитині важко сконцентрувати увагу на виконанні завдання до кінця, під час засвоєння нового матеріалу вона є неуважною і тому має прогалини у знаннях, через моторну гіперактивність швидко стомлюється і не в змозі працювати тривалий час. Причини виникнення ГРДУ в дитини можуть бути різними: спадковість (якщо хтось із рідних мав такі прояви поведінки раніше); ускладнення під час вагітності та пологів; небезпеки перших років життя (травми та падіння з забиттям голови).
Детальніше: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/4654/